абрис — схематичний план, зроблений з позначенням даних польових вимірювань, необхідних для побудови точного плану;

антресоль — майданчик, що займає верхню частину об’єму приміщення житлового будинку, громадської чи виробничої будівлі, призначений для збільшення його площі, розміщення допоміжних та інших приміщень;

арка — проїзд/прохід в об’ємі будівлі та/або у стіні;

багатосвітлове приміщення — приміщення, внутрішня висота якого займає більше одного поверху;

багатофункціональні будинки для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів), — будинки, у яких одночасно розміщуються жилі приміщення (камери) для тримання засуджених та осіб, узятих під варту, відділення закладів охорони здоров’я, їдальні, адміністративні приміщення, приміщення для варти та інші допоміжні приміщення;

блоковані житлові будинки — два та більше житлових (садибного типу, садові, дачні) будинків заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких спільна стіна збудована по межі окремих земельних ділянок. Кожен блокований будинок є самостійним об’єктом нерухомого майна, якому присвоюється окрема адреса;

вбудоване приміщення — приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму будівлі;

вбудовано-прибудоване приміщення — приміщення, частина внутрішнього об’єму якого є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша — прибудованою;

вентиляційні шахти — облаштовані по вертикалі витяжні канали для провітрювання приміщень;

веранда — засклене неопалюване приміщення, прибудоване до будівлі, вбудоване або вбудовано-прибудоване в неї;

виробничі будівлі — будівлі, призначені для провадження виробничої діяльності;

відкрита галерея — облаштований відкритий перехід між будівлями;

вікна — прорізи в зовнішніх стінах будівель, споруд, призначені для освітлення, інсоляції, провітрювання приміщення, захисту від атмосферних опадів та шуму;

ґанок — зовнішня прибудова із сходами (часто крита) при вході до будівлі у вигляді трохи піднятого над землею майданчика перед дверима будівлі, через яку здійснюється вхід і вихід з будівлі;

гараж — будівля, споруда, частина будівлі, споруди або комплекс будівель (споруд) із приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання автотранспортних або мототранспортних засобів з елементами технічного обслуговування (або без таких);

група нежитлових приміщень — сукупність нежитлових приміщень, які мають сполучення між собою та окремий вихід на сходову клітку, коридор або земельну ділянку і є самостійним об’єктом нерухомого майна;

гуртожиток — спеціально споруджений або переобладнаний житловий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання;

гуртожиток коридорного типу — гуртожиток, поверх якого складається із житлових приміщень, які мають вихід безпосередньо до загального коридору та загальнодоступних приміщень, призначених для побутового і санітарно-гігієнічного обслуговування його мешканців (кухні, санвузли, душові, пральні, комори тощо);

дах — верхнє покриття будівлі, споруди, яке захищає будівлю, споруду від атмосферних опадів, вітру, перегріву сонцем тощо;

еркер — частина приміщення, що виступає з площини фасаду будівлі, частково або повністю засклена з метою поліпшення освітлення та інсоляції;

житлове приміщення — опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі житлового будинку, яке призначене для постійного або тимчасового проживання і відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів щодо шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів, іонізуючого випромінювання;

житловий будинок квартирного типу — дво- або багатоквартирний житловий будинок, у якому квартири є окремими об’єктами нерухомого майна. Житлові будинки квартирного типу можуть бути одноповерховими та багатоповерховими;

забудована площа земельної ділянки — площа земельної ділянки, зайнята всіма будівлями, спорудами. До забудованої площі земельної ділянки також належить площа під заглибленими (підземними) спорудами та площа під арками будівель, споруд;

завантажувальний люк — приямок, оснащений підйомним механізмом;

замовник технічної інвентаризації (далі — замовник) — власник об’єкта нерухомого майна або уповноважена ним особа (у тому числі земельної ділянки), об’єкта незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт; замовник будівництва або уповноважена ним особа; особа, яка має право на земельну ділянку, на якій розташовано такий об’єкт; підприємство, установа, організація, які в установленому порядку уповноважені управляти відповідним об’єктом нерухомого майна, а також особа, уповноважена органами управління житлово-будівельних, дачних, садових та гаражних кооперативів/товариств тощо;

замощення — спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будівлі для захисту фундаментів від атмосферних опадів;

інвентаризаційна справа — сукупність матеріалів технічної інвентаризації, що характеризують об’єкт нерухомого майна в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

інженерні споруди — об’ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні споруди, що призначені для виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо;

комплекс будівель, споруд — сукупність будівель та споруд, об’єднаних для виконання взаємозв’язаних експлуатаційних задач, які розташовані на одній земельній ділянці та за однією адресою;

люк в льоху — горизонтальний проріз перекриття;

мансарда — поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі;

матеріали технічної інвентаризації — сукупність документів, наданих замовником, отриманих з державних реєстрів України, та результатів технічної інвентаризації;

машино-місце — площа частини нежитлового приміщення, призначена для розміщення транспортного засобу;

мезонін — надбудова над середньою частиною даху житлового будинку, площа якої є меншою, ніж площа розташованого нижче поверху;

оглядова яма — заглиблений конструктивний елемент у приміщеннях гаражів, гаражних боксів для технічного обслуговування транспортних засобів;

основна будівля — будівля, яка відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, на якій вона розміщена;

основні приміщення будівлі — приміщення, які визначають функціональне призначення будівлі;

перегородка — вертикальна внутрішня захисна конструкція, що розділяє суміжні приміщення в будівлі, споруді;

передпокій — нежитлове приміщення, яке має безпосередній вихід на сходову клітку, у коридор загального користування, тамбур тощо;

перекриття — горизонтальна внутрішня несуча конструкція, що розділяє по висоті суміжні приміщення в будівлі, споруді. За призначенням розрізняють перекриття міжповерхові, підвальні